вівторок, 18 квітня 2017 р.

Тема 4.1. Облік товарно-матеріальних цінностей

ТЕМА 4.1: ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

1. Економічний зміст запасів.
2. Методи оцінки товарно-матеріальних цінностей.
3.Документальне оформлення надходження і використання запасів
4. Складський та аналітичний облік запасів.
5. Синтетичний облік запасів.

1.  Економічний зміст запасів. Методо­логічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси».
Запаси активи, які:
утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
перебувають у процесі виробництва з метою по­дальшого продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання під час виробницт­ва продукції, виконання робіт та надання послуг, а та­кож управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує імо­вірність того, що підприємство отримає в майбутньо­му економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси вклю­чають:
сировину, основні й допоміжні матеріали, комп­лектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що при­значені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адмі­ністративних потреб;
незавершене виробництво у вигляді не закінче­них обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;
готову продукцію, що виготовлена на підпри­ємстві, призначена для продажу;
товари у вигляді матеріальних цінностей, що при­дбані (отримані) та утримуються підприємством з ме­тою подальшого продажу;
малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), що ви­користовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше од­ного року;
поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогоспо­дарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

2. Методи оцінки матеріальних запасів визначені Положенням (стандар­том) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", в залежності від каналів надходження і вибуття запасів.

Методи оцінки надходження запасів
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною (первісною) вартістю.

Первинною вартістю запасів, що придбані за плату є собівартість за­пасів, яка складається з таких фактичних витрат:
-  сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
-  сум ввізного мита;
- сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодо-вуються підприємству;
- транспортно-заготівельних витрат (витрати на заготівлю запасів, оп­лата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспор­тування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання вклю­чаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і до­веденням їх до стану, в якому вони придатні для використання у заплано­ваних цілях.
Транс­портно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних за­пасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку ра­хунків обліку запасів.
Сума транспортно-заготівельних витрат, що уза­гальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяч­но розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з яки­ми відображено вибуття цих запасів.
Середній відсоток транспортно-за­готівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-за­готівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.
Первинною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Первинною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу під­приємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприєм­ства їх справедлива вартість.
Справедлива вартість – це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.
Первинною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Первинна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо ба­лансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різни­ця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів вклю­чається до складу витрат звітного періоду.
Первинною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.


Методи оцінки вибуття запасів
1) оцінка за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при відпускання запасів, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного. При застосуванні цього методу передбачається ведення обліку по кожній одиниці запасу і визначення при вибутті собівартості кожної списаної одиниці або партії;
2) оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів;
3) оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються (списуються на виробництво, на продаж) у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство та відображені в бухгалтерському обліку (перший надійшов — перший списаний). При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом їх надходження;
4) оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції, встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і чинних цін. Для забезпечення максимального наближення нормальних затрат до фактичних норм затрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися та переглядатися;
5) оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
 Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Сума торгівельної націнки  визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів та середнього відсотку торговельної націнки.
Середній відсоток торгівельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця та торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Оцінюючи розглянуті методи оцінки вибуття виробничих запасів встановлюємо, що для сільськогосподарських підприємств найбільш до­цільним є метод оцінки за середньозваженою собівартістю.

3.Документальне оформлення надходження і використання запасів
На запаси, що надійшли від постачальників, одержують розрахункові документи: рахунки-фактури, товарно-транспортні наклад­ні, накладні. Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням в Журналі обліку вантажів, що надходять. Якщо є розбіжності в кількості та якості запасів, що надійшли на підприємство, із даними супровідних документів, якими вони оформлені складають Акт про приймання матеріалів.
Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації, експеди­тору бухгалтерія виписує Довіреність за встановленою формою яка підписується керівником підприємства, головним бухгалте­ром і засвідчується печаткою господарства. Довіреність реєстру­ється в Журналі обліку видачі довіреностей. Строк дії довірено­сті встановлено, як правило в межах 15 днів. За використаними довіреностями особи, які їх одержали, на­дають у бухгалтерію документи, які підтверджують, що матеріа­ли здані ними на склад підприємства.
Підзвітні особи придбані матеріальні цінності за готівку в ма­газинах, на ринку, в кооперативах або у населення повинні пе­редати завскладом, який виписує Накладну (внутрігосподарсь­кого призначення). При складанні Звіту про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт на при­дбання матеріалів підзвітні особи прикладають первинні документи, що під­тверджують факт купівлі (рахунки, чеки магазинів, квитанції прибуткового касового ордера, акт (або довідку), якщо купівлю було здійснено на ринку або у населення).

При одержанні готової продукції та продукції с/г виробництва від власного виробництва використовують такі документи:
1) для обліку надходження зернової продукції – Талони водія і комбайнера, Реєстр приймання зерна вагарем;
2) Облік надходження продукції овочівництва, садів­ництва, картоплі та баштанних куль­тур ведеться в Щоденнику надхо­дження сільськогосподарської продук­ції.
3) Пасовищні корми - Акт на оприбуткування пасовищних кормів.
4) сіно, солома, силос -  Акт прийняття грубих і соковитих кормів
5) молоко - Журнал обліку надою молока
6) вовна - Акт настригу і приймання вовни
7) яйця, мед, риба - Щоденника надходження сільськогосподарської проду­кції
8) борошно, соки, консерви - Звіт про переробку продукції
9) сметана, сир, вершки, масло - Відо­мість переробки молока і молочних продуктів
10) м’ясо, субпродукти – Акт на вибуття тварин і птиці, Накладна внутрігосподарського призначення;
11) Вироби інших підсобних і допоміжних виробництв оприбутковуються на підставі щомісячних Виробничих звітів і Накладних (внутрігосподарського призначення), прибуткових ордерів.

При передачі запасів від однієї матеріально відповідальної особи до іншої виписують Накладні внутрішньогосподарського призначення та Лімітно-забірні картки(при багаторазовій видачі однакових матеріалів).

При списанні запасів складають:
1) при списанні насіння на посів – Акт на списання насіння і садивного матеріалу
2) кормів на годівлю - Відомість витрати кормів
3) при списанні продукції в реалізацію – товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні.
4) при списанні добрив, отрутохімікатів – Акт на списання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів;
5) списання запасних частин на ремонт – Відомість витрат у ремонтній майстерні
6) будівельні матеріали на будівництво – Акт на списання будівельних матеріалів
7) медикаментів на лікування – Акт на списання медикаментів
8) паливо на роботу автотранспорту – Подорожній лист вантажного автотранспорту, Подорожній лист легкового автомобіля
9) при списанні  малоцінних і швидкозношуваних предметів – Акт на списання МШП.



4. Складський та аналітичний облік запасів
Складське господарство в сільськогосподарських   підприємствах   організу­ється,   як   правило,   в   центральних   складах,  коморах бригад,  ферм і ін­ших структурних підрозділах.
Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник та ін.) за сортами згідно з правилами їх зберігання.
Облік ведуть на Картках складського обліку матеріалів, які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Останні зберігають у спеціальних картотеках за обліковими гру­пами, а всередині їх — у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокре­млюють роздільниками з проставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріалів відкри­вають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання (стелаж, комірку тощо).
Замість карток дозво­ляється вести облік в оформлених належним чином Книгах складського обліку, в яких на кожен вид  цінностей відводять одну сторінку.
Записи в Книзі (картах) складського обліку завідувач складу робить щодня окремо по кожному разовому документу, після кожного запису виводять залишок. Дані відомостей витрачання запасів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджувальних документів завідувач складу заносить у Книгу (кар­ту) в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяця.

Щомісяця матеріально відповідальні особи на підставі пер­винних документів та записів у Картках (Книзі) складського обліку складають Звіт про рух матеріальних ціннос­тей у двох примірниках і подають його в бухгалтерію разом із документами, що підтверджують надходження та витрачання матеріалів.
До Звіту включають лише ті види продукції й мате­ріалів, по яких був рух у звітному періоді. Залишки на початок місяця по кожному номенклатурному номеру зіставляють із за­лишками звітів попереднього місяця. Надходження і вибуття матеріалів протягом місяця фіксують на підставі первинних до­кументів, після чого підраховують обіг і визначають сальдо на кінець місяця. Ці дані порівнюють із записами в Книзі (картках) складського обліку. Дані про залишки продукції й матеріалів та їхній рух матеріально відповідальні особи у Звіті фіксують не тільки в кількісному, а й у грошовому вираженні, підтверджуючи це своїм підписом. Приймаючи звіти, працівники бухгалтерії пе­ревіряють правильність їх складання, таксують і визначають суми обігу і залишків у грошовому вираженні.
На основі звіту про рух матеріальних цінностей складається регістр аналітичного обліку "Сальдо­ва відомість", в якій відображаються залишки матеріальних цінностей на 1-е число місяця в постійних облікових цінах.

5. Синтетичний облік запасів
Облік окремих видів виробничих запасів, необхідних для виробництва,  обліковують по суб­рахунках активного рахунка 20 «Виробничі запаси».
За дебетом рахунка 20 «Виробничі запаси» відображують надходження запа­сів на підприємство, їх дооцінку, за кредитом — витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінку тощо.
Рахунок 20 має такі субрахунки:
201  "Сировина й матеріали"
202  "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби"
203  "Паливо"
204  "Тара й тарні матеріали"
205  "Будівельні матеріали"
206  "Матеріали, передані в переробку"
207  "Запасні частини"
208  "Матеріали сільськогосподарського призначення"
209  "Інші матеріали"
Для   обліку   сировини   і   матеріалів призначено субрахунок 201 «Сирови­на і матеріали». На ньому відображуються наявність та рух сировини і ос­новних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготов­ляється або є необхідними компонентами при її виготовленні.
На субрахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі ви­роби" відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, гото­вих комплектуючих виробів (включаючи будівельні конструкції та вироби — дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випус­кається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збиран­ня.
На субрахунку 203 «Паливо» обліковуються всі види пального і мастильних ма­теріалів — бензин за марками, гас, дизельне паливо, автол, со­лідол та ін.
На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відображаються наяв­ність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як госпо­дарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).
На субрахунку 205 «Будівельні ма­теріали»,  відображують рух  будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінно­стей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
На субрахунку 206 «Ма­теріали, передані в переробку», відображуються, перш за все, матеріали, передані в переробку на сторону, та, які надалі включають­ся до складу собівартості отриманих з них виробів.
На субрахунку 207 «Запасні части­ни», ведеться облік запасних частин, призначених для ремонту різних машин і механізмів: тракторів, комбайнів, сільськогосподар­ських машин, автомобілів, будівельних і дорожніх машин і т.д
На субрахунку 208 «Матеріали сільсько­господарського призначення», сільськогосподарські підприємства відображують мінеральні добрива, насіння, корми, засоби захисту рослин, біо­препарати, медикаменти.
На субрахунку 209 "Інші матеріали" обліковуються відходи вироб­ництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути ви­користані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підпри­ємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.
Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних і швидкозношуваних предметів призначений рахунок 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». До МШП належать інструменти, господарський інвентар, канцелярські товари, спецодяг і спецвзуття тощо.
Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабри­катів власного виробництва призначено рахунок 25 "Напівфабрикати".
Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства призначено рахунок 26 "Готова продукція". До готової про­дукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла ви­пробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Вироблена го­това продукція зараховується на баланс за первісною вартістю.
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільського­сподарської продукції призначено рахунок 27 "Продукція сільськогоспо­дарського виробництва".
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух товарів призначено рахунок 28 «Товари».
За дебетом рахунків 22, 25, 26, 27, 28 відображається надходження МШП, напівфабрикатів, готової продукції, сільськогосподарської продукції та товарів, за кредитом — їх вибуття внаслідок прода­жу, використання у виробництві, безоплатної передачі тощо.
Синтетичний облік ведуть  в журналі-ордері № 5 А с.-г., де крім вартості запасів за  договірними цінами відображаються транспортно-заготівельні витрати.

Кореспонденції рахунків з обліку виробничих запасів
№ п/п


Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
Рахунок 20  Виробничі запаси Надходження запасів
1.
Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальників
20
631
2.
Відображено ПДВ при придбанні запасів у постачальників
641
631
3.
Оприбутковано запаси, придбані підзвітними особами за грошові кошти
20
372
4.
Оприбутковано виробничі запаси виготовлені власними силами
20
23
5.
Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу

20
46
Списання запасів, використаних для виробничих та адміністративних потреб
1.
Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції
23
20
2.
Списано запаси для загальновиробничих потреб
91
20
3.
Використано запаси для адміністративних потреб (списання канцтоварів, матеріалів на ремонт офісу)
92
20,22
4.
Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами
15
20
5.
Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів
943
20
6.
Відображено суму недостачі виробничих запасів у складі витрат звітного періоду
947
20
7.
Передано запаси від однієї матеріально-відповідальної  особи до  іншої
20
20
Рахунок 25   Напівфабрикати
1.
Оприбутковано на склад напівфабрикати власного виробництва
25
23
2.
Оприбутковано куплені напівфабрикати
25
63
3.
Використано напівфабрикати для потреб виробництва
23
25
4.
Списана облікова вартість реалізованих напівфабрикатів
90
25
Рахунок 26   Готова продукція
1.
Оприбутковано на склад готову продукцію від виробництва
26
23
2.
Виявлено при інвентаризації лишки готової продукції
26
719
3.
Списано собівартість реалізованої готової продукції
901
26
4.
Використано готову продукцію для адміністративних потреб
92
26
Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"
1.
Оприбуткування сільськогосподарської продукції від виробництва
27
23
2.
Сторнування вартості невикористаних відходів, що одержують при сортуванні та доробці зерна (запис методом "червоне сторно")
27
23
3.
Передача продукції однією матеріальною особою іншій
27
27
4.
Витрати продукції на потреби виробництва
23
27
5.
Реалізація продукції сільськогосподарського виробництва по собівартості
901
27
6.
Виявлена недостача продукції при інвентаризації
947
27


Рахунок 28 "Товари"
1.
Відображено внутрішнє переміщення товарів зі складу на склад
281
281
2.
Відображено переміщення товарів з підприємства роздрібної торгівлі на склад
281
282
3.
Нараховано торгову націнку на вартість товарів (підприємствами, що обліковують товари за продажними цінами)
281
285
4.
Відображено переміщення товарів зі складів в роздрібну торгівельну мережу
282
281
5.
Відображено вартість товарів, що надійшли від постачальника
28
63
6.
Реалізовані товари за собівартістю
902
281,282


Немає коментарів:

Дописати коментар