ТЕМА 8. ОБЛІК ПРАЦІ ТА ЇЇ
ОПЛАТИ
1. Економічний зміст і завдання
обліку праці та її оплати.
2. Первинний облік праці та
порядок нарахування оплати праці.
3. Порядок нарахування
відпускних, допомоги по тимчасовій непрацездатності.
4. Утримання із оплати праці.
5. Синтетичний і аналітичний
облік праці та її оплати.
6. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням.
1. Економічний зміст і завдання обліку праці та її
оплати.
Основними нормативно-правовими документами, які
визначають економічні, правові та організаційні засади оплати праці
працівників, які перебувають у трудових відносинах є Закон України "Про
оплату праці" №108/95 -ВР від 24.03.1995 року, Кодекс законів про
працю.
Законом визначено, що заробітна плата — це
винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим
договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану
ним роботу.
В свою чергу заробітна плата складається із основної
заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та
компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану
роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку,
обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних
ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для
службовців.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад
установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови
праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати,
передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих
завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у
формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і
положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не
передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені
зазначеними актами норми.
Форми оплати праці поділяють на погодинну і відрядну. Системи
оплати праці є такі: погодинна, погодинно-преміальна, відрядна, відрядно-преміальна,
відрядно-прогресивна, акордна, акордно-преміальна.
При погодинній оплаті праці заробітна плата
працівника має пряму залежність від встановленого для відповідного виду праці
розміру тарифної ставки та кількості відпрацьованого робочого часу.
Використання погодинно-преміальної оплати праці передбачає
отримання працівником окрім тарифного заробітку премії за досягнення кращих
результатів.
Відрядна форма оплати праці виражає пряму
залежність заробітку від кількості та якості виробленої продукції або обсягу
виконаних працівниками робіт. При відрядно-преміальній системі
оплати праці, окрім оплати за звичайними розцінками за кількість виробленої
продукції або виконаних робіт в межах встановленого завдання, здійснюється
преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції,
збільшення обсягу виконаних робіт. Що стосується відрядно-прогресивної
оплати праці, то в залежності від обсягу виконаних робіт або кількості
отриманої продукції понад установлену норму, на підприємстві можуть
застосовуватися прогресивно зростаючі розцінки. При акордній системі
оплати праці заробіток працівників визначається, виходячи із загального обсягу
здійснюваних робіт, єдиних норм часу і відповідних погодинних ставок, а також
умов терміновості завершення робіт.
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка
включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для
розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх
кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та
диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на
основі:
·
тарифної ставки робітника першого розряду, що
встановлюється у розмірі, не нижчому, ніж визначений генеральною (галузевою)
угодою;
·
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів
тарифних ставок (посадових окладів).
Для обліку особового складу затверджені такі форми
документів:
П-1 «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу»;
П-2 «Особова картка»;
П-3 «Алфавітна картка»;
П-4 «Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який
виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи»;
П-5 «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу
роботу»;
П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»;
П-7 «Список № про надання відпустки»;
П-8 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового
договору (контракту)».
Заповнюються вони інспектором по кадрах.
2. Первинний облік праці та порядок нарахування оплати
праці
Основним документом по обліку виходу на роботу і
відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф. № 64). Цей
документ є основним документом для нарахування оплати праці при почасовій формі
оплати праці адміністративному і обслуговуючому персоналу.
Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок,
у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають
причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні — «ВС», дні хвороби
— «X», відрядження — «СВ», відпустка — «ЧВ» тощо. У табелі також зазначають
посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний
номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають
у бухгалтерію для нарахування оплати праці.
Для обліку виконаних ручних та кінно-ручних робіт (у рослинництві)
та їх оплати застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт у двох
варіантах: перший (ф. № 66) — для бригади або ланки, другий — (ф. № 66а) —
індивідуальний, на кожного працівника окремо. В облікових листах відображують
назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та
нараховану суму оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру,
норму виробітку і розцінку. В основному на кінно-ручних роботах
використовується відрядна форма оплати праці. При відрядній оплаті праці вона
визначається множенням обсягу виконаних робіт чи одержаної продукції на
встановлену розцінку за змінну норму чи за одиницю робіт (продукції). Розцінку визначаємо,
виходячи із денної тарифної ставки і норми виробітку за день чи зміну.
Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67) застосовується
для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, а в період
збирання врожаю - щоденно, тобто залежно від того, як це передбачено планом
документообігу. У ньому відображуються виконані роботи під ту чи іншу культуру,
склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання, норму виробітку, розцінку,
кількість і якість виконаної роботи, витрати палива і розмір заробітку за
зміну. Праця трактористів-машиністів до заключного розрахунку за продукцію
оплачується по відрядних розцінках за обсяг виконаних робіт, виходячи із
установлених в господарстві норм виробітку і денних тарифних ставок
відрядників, а на окремих роботах — почасово за фактично відпрацьований час по
денних тарифних ставках погодинників.
З метою закріплення кадрів механізаторів, посилення їх
зацікавленості в підвищенні кваліфікації, продуктивному використанні і
збереженні техніки встановлюється єдина професія тракториста-машиніста 1, 2 і
3-го класу. Трактористи-машиністи 2-го і 3-го класів одержують надбавку за
класність до відрядного заробітку на механізованих роботах в розмірі:
тракторист-машиніст 1-го класу — 20 і 2-го класу — 10% . Якщо тракторист-машиніст
очолює ланку по вирощуванню с.г. культур, то за керівництво ланкою йому
нараховується додатково до 15% його основного заробітку.
За добре використання і збереженість техніки, а також
економію пального і мастильних матеріалів при умові дотримання агротехнічних
вимог до якості робіт трактористам-машиністам виплачуються премії в
установлених розмірах.
Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім
листом трактора (ф. № 68). Дорожній лист виписує механік або бригадир
кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу. На лицьовому
його боці записують завдання трактористу в якому відмічають в чиєму
розпорядженні знаходиться тракторист, відкіля і куди доставляти вантаж, клас і
кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При
заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок
пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм
підписом.
Працівникам тваринництва заробітна плата
нараховується в первинному документі Розрахунку нарахування оплати праці
працівникам тваринництва (ф. № 69). На лицьовому боці розрахунку по
кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний
номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму
нарахованої заробітної плати, на зворотному — кількість відпрацьованих на фермі
днів. Оплата праці у тваринництві прямо залежить від кількості одержаної
продукції.
Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і
заробітної плати у будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах і
господарствах застосовують Наряд на відрядну роботу (для
бригади; ф. № 70)
У Наряді на
відрядну роботу (індивідуальний; ф. № 70а) на лицьовому боці вказують
завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. У ф. № 70а,
крім того, після виконання робіт записують кількість виготовлених виробів або
обсяг виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати.
На зворотному боці ф. № 70 заповнюють табель, в якому
обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена
бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого
часу, розряду робіт і встановлених розцінок. Для цього встановлені розцінки
множать на обсяг виконаної роботи і одержану суму розподіляють між членами
бригада пропорційно розрядам робітників і часу, проробленому кожним із них в
такому порядку.
1.
Визначається розмір належної оплати по тарифних ставках всій бригаді. Для цього
необхідно часову (денну) тарифну ставки кожного робітника, що залежить від його
розряду, помножити на кількість пророблених ним годин /днів/ і додати одержані
суми;
2.Визначити коефіцієнт
розподілу, для цього суму відрядної заробітної плати бригади розділити на
загальну кількість розрядо-годин всіх працюючих,
3.Визначити фактичний
заробіток кожного члена бригада, для цього кількість розрядо-годин по кожному
робітникові помножити на коефіцієнт розподілу.
Первинний облік нарахування заробітної плати водіям
ведеться в Подорожньому листі вантажного автомобіля у
міжнародному сполученні ф. № 1 (міжнародна); Подорожньому листі
вантажного автомобіля ф. № 2 (що діє у межах України). Подорожні
листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис. На
лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та
реєструють видачу палива, на зворотному — виконання завдання, що засвідчується
підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання
робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий
день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.
Оплата праці за виконання громадських і державних
обов'язків, позапланові нарахування, натуральні видачі та інші виплати, а також
утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати по виконавчих листах
відображують у Відомості інших виплат і утримань (ф. №
74а).
3. Порядок нарахування відпускних, допомоги по тимчасовій
непрацездатності.
Порядок нарахування відпускних регулюється такими
нормативними документами:
- Закон України «Про відпустки» від 15 листопада
1996 р. 504/96;
- Порядок обчислення середньої заробітної
плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Працівникам надаються такі відпустки: щорічну основну
тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік;
інвалідам - 30 днів, а інвалідам III групи - 26 днів; додаткові
відпустки за роботи із шкідливими і тяжкими умовами праці та за особливий
характер роботи; додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; соціальні відпустки
(по вагітності і пологах - пологів 70 календарних днів, після пологів 56 к.д.
або 70 к.д. при народженні 2 дітей та при ускладненні пологів; по догляду за
дитиною до досягнення нею 3-річного віку; жінкам, які мають 2 дітей і більше у віці
до 15 років чи дитину-інваліда за її бажанням щорічно надають додаткову
відпустку тривалістю 5 календарних днів без вихідних); творчі відпустки;
відпустки без збереження заробітної плати.
Відпустки надають відповідно до наказу або на основі
заяви працівника. При звільненні працівника згідно з його заявою
нараховують компенсацію за невикористану відпустку, тривалість якої
визначається тривалістю роботи працівника після чергової відпустки.
Нарахування заробітної плати за чергову або
навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється
Розрахунком по заробітній платі (ф. № 74), де обчислюється
середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а
також визначається сума, що належить до виплати.
При розрахунку середнього заробітку для обчислення відпускних
суму виплат за 12 календарних місяців ділять на 354 (355) календарних дні (без
11 днів державних свят) і множать на
тривалість відпустки у календарних днях.
До виплат за рік
при розрахунку відпускних включаються: основна заробітна плата; доплати
і надбавки; виробничі премії за економію конкретних видів палива,
електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та
вислугу років тощо; виплати за час попередньої щорічної відпустки; виплати за
час виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження;
допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Порядок нарахування допомоги по тимчасовій
непрацездатності регулюється такими нормативними документами:
1.Основами законодавства
України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР;
2.Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV;
3.Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового
забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним
соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету
Міністрів України від 26 вересня 2001 р.
№ 1266;
4.Порядком оплати перших п’яти днів
тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з
нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від
26 червня 2015 р. № 440.
За рахунок Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надаються
такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
3) допомога на поховання (крім
поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку
на виробництві);
4) оплата лікування в
реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених
захворювань і травм.
Допомога
по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної
з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується
Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь
період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною
комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період
втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата
перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або
травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за
рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
Підставою для призначення та нарахування допомоги по
тимчасовій непрацездатності є Листок непрацездатності, виданий у
встановленому порядку лікарем за місцем проживання або роботи хворого.
У листку непрацездатності на підприємстві роблять такі
записи:
1) табельник або особа, уповноважена вести облік робочого
часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;
2) відділ кадрів або особа, призначена наказом керівника
відповідальною за ведення діловодства, на підставі трудової книжки і
відомостей, що підтверджують право пільгового одержання допомоги (посвідчення
особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та ін.),
зазначає страховий стаж;
3) комісія (уповноважений) із соціального страхування
зазначає розмір належної допомоги (50%, 60%, 70 % або 100%), а також кількість днів, за які її
призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності виплачують у таких
розмірах:
- 100% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим
особам, страховий стаж яких понад 8
років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до 1-3
категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з
батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14
років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та
особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту";
-70% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим
особам, страховий стаж яких
від 5 до 8 років;
-60% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим
особам, страховий стаж яких
від 3 до 5
років.
- 50 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим
особам, страховий стаж яких
менше 3 років.
Страховий стаж — це період (сума періодів), протягом
якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
та сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку,
встановленому законодавством.
Після зазначених дій бухгалтер підприємства на підставі
зроблених записів розраховує суму допомоги.
Оплата
днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої
особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення,
що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших
п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної
виплати, розмір якої встановлюється
у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення)
залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством,
на кількість календарних днів, що
підлягають оплаті.
Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове
забезпечення) обчислюється шляхом ділення
нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати
(доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на
відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі
- єдиний внесок та/або страхові внески), на
кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування -
період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за
цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької
або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої
діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не
відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у
зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без
збереження заробітної плати.
Сума оплати днів тимчасової
непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру
максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися
страхові внески до Фонду соціального страхування.
Сума допомоги по вагітності та пологах
у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини
бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної
заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку.
4.Утримання із оплати
праці.
Обов’язковими утриманнями із оплати праці є: Податок
з доходів фізичних осіб- 18 % , військовий
збір – 1,5 %.
Військовий збір за
ставкою 1,5 % утримується
із загальної суми доходу
працівника за місяць.
Ставка Податку з доходів фізичних осіб із
оплати праці складає 18% від бази оподаткування. Базою для нарахування податку
є заробітна плата зменшена на суму податкової соціальної пільги, якщо працівник
має на неї право (за умови, що зарплата
не перевищує суму прожиткового мінімуму помноженого на 1,4 і заокругленого до 10;
у 2017 р. це 2240 грн.). При
цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків
у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2
пункту 169.1 статті Податкового кодексу України, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому
цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного
оподатковуваного доходу, у вигляді заробітної плати, на суму податкової
соціальної пільги у таких розмірах:
1.у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам прожиткового мінімуму
для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня
звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (у 2017 р.- 800
грн.);
2. особі, що має двоє чи більше дітей віком до 18 років — у
розмірі, що дорівнює 50 прожиткового мінімуму для працездатної особи у
розрахунку на кожну таку дитину;
3.у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги,
визначеної у пункті 1, — для платника податку, який (у 2017 р. – 1200 грн.):
а) є
одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у
розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б)
утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є
особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами
Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи;
г) є
учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;
ґ) є
інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким
визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;
д) є
особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав
переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є
учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової
війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті
"б" підпункту 169.1.4 цього пункту;
4. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги,
визначеної згідно пункту 1 — для платника
податку, який є (у 2017 р. – 1600 грн.):
а)
Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або
повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою
чотирма і більше медалями "За відвагу";
б) учасником
бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в
тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території
інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту";
в)
колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під
час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г)
особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої
світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР
або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ)
особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург,
Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
5. Синтетичний і аналітичний облік праці та її оплати.
Аналітичний облік розрахунків з працівниками щодо оплати
праці
ведуть у Розрахунково-платіжній відомості(ф. П-49) або Книзі
обліку розрахунків по оплаті праці (ф. 44).
Розрахунково-платіжні відомості складаються по окремих
структурних підрозділах. У них записують усіх працівників підрозділу за
категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії, посади,
відпрацьовано днів (годин). В окремі графи розділу «Нараховано» записують
суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою
для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку
роботи вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використання
машинно-тракторного парку, Розрахунок нарахованої оплати праці працівникам
тваринництва, Наряд на відрядну роботу та інші первинні документи з оплати
праці.
Після підрахування суми, нарахованої за місяць,
визначають суму за графою «Всього належить». Для цього до суми, нарахованої за
даний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.
У розділі «Утримано і виплачено» спочатку в окремих
графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого
місяця і аванс в рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою
для цих записів є звіти касира і платіжні відомості. Після цього із заробітної
плати працівників підприємства здійснюються утримання військового збору та
податку з доходів фізичних осіб.
Можуть бути здійснені й інші утримання: за виконавчими
листами, відшкодування витрат від браку продукції, неповернуті підзвітні суми в
установлений термін, а також за заявами працівників. Крім того, може проводитися
утримання профспілкових внесків. Після цього визначають залишок на кінець
місяця та суму, яка належить до видачі.
Розподіл оплати праці та відрахувань на соціальні заходи
по об'єктах обліку витрат відображується у Зведеній відомості нарахування
та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку ф. №
5.1 с.-г. Ця відомість складається на підставі первинних документів з
обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат. В ній
відображують кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати
праці та відрахувань від неї на соціальні заходи.
Ставки Єдиного
соціального внеску на фонд оплати праці та порядок його сплати визначені Законом
України «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і складають:
22 % для підприємств та самозайнятих
осіб, 8,41% для підприємств із доходу працівників-інвалідів, 5,3% для підприємств всеукраїнських громадських
організацій інвалідів.
Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в
Журналі-ордері № 5Б с.-г. В ньому відображують нараховану заробітну плату та
пов'язані з нею суми нарахувань Єдиного соціального внеску на фонд оплати праці
та забезпечення майбутніх витрат (резерв відпусток).
Розрахунки з оплати праці ведуть на синтетичному рахунку 66
«Розрахунки за виплатами працівникам».
Рахунок 66 має такі субрахунки: 661«Розрахунки за
заробітною платою»; 662 «Розрахунки з депонентами», 663 «Розрахунки за іншими виплатами».
На першому субрахунку відображують суми нарахованої
заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і
до необлікового складу.
На другому субрахунку відображують суми не виплаченої
(депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунка, якщо
працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому
суми.
На третьому субрахунку відображають інші суми нарахувань,
які не входять до фонду оплати праці.
По кредиту субрахунка 661 обліковують суми нарахованої
заробітної плати. По дебету субрахунка 661 відображують виплачені суми,
включаючи вартість натуральної оплати, всі види утримань із оплати праці,
депонування сум не виплаченої заробітної плати.
Господарські операції з обліку
праці та її оплати
Пор.
№
|
Зміст
операції
|
Кореспонденція рах.
|
|
Дт
|
Кт
|
||
1.
|
Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на
будівництві, придбанні основних засобів, закладанні та вирощуванні
багаторічних насаджень
|
15
|
661
|
2
|
Нарахована заробітна плата працівникам підприємства,
які виконували механізовані і кінно-ручні роботи у рослинництві,
тваринництві, промислових і допоміжних виробництвах
|
231, 232, 233,
234
|
661
|
3
|
Нарахована заробітна плата за час відпустки:
- якщо створюється резерв відпусток
- якщо резерв відпусток не створюється
|
471 23,91, 92,93
|
661 661
|
4
|
Нараховано суму допомоги з тимчасової непрацездатності
за рахунок коштів підприємства (оплата перших п'яти днів)
|
23,91, 92,93
|
663
|
5
|
Нараховано суму допомога з тимчасової непрацездатності,
вагітності, пологах та інші виплати за рахунок Фонду соц. страхування з
тимчасової втрати працездатності
|
652
|
663
|
6
|
Нарахована заробітна плата загальновиробничому
персоналу
|
91
|
661
|
7
|
Нарахована заробітна плата адміністративному персоналу
|
92
|
661
|
8
|
Нарахована заробітна плата продавцям, торговим агентам,
працівникам відділу збуту
|
93
|
661
|
9
|
Виплачена заробітна плата, допомога з тимчасової
непрацездатності, вагітності і пологах, сум наданих підприємством трудових і
соціальних пільг працівникам, премій
|
661
|
301,
311
|
10
|
Утримано із заробітної плати працівників:
- неповернені підзвітні суми;
- за відшкодування підприємству завданих збитків в
результаті нестач, втрат віл псування цінностей, розкрадання.
|
661
661
|
372
375
|
11
|
Утримано із заробітної плати працівників податок з
доходів фізичних осіб
|
661
|
641
|
12
|
Утримано із заробітної плати працівників військовий
збір
|
661
|
642
|
13
|
Видана робітникам натуроплата
|
661
|
701
|
14
|
Депоновані суми невиданої заробітної плати
|
661
|
662
|
15
|
Нараховано Єдиний соціальний внесок на фонд оплати
праці
|
15,23,
91,92,
93
|
651
|
16
|
Перераховано Єдиний соціальний внесок з поточного
рахунка
|
651
|
311
|
6. Синтетичний та
аналітичний облік розрахунків за страхуванням.
Для обліку розрахунків за
соціальним страхуванням призначений рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням»,
який має такі субрахунки:
· 651 «За пенсійним
забезпеченням»
· 652 «За соціальним
страхуванням»
· 653 Виключено
· 654 «За індивідуальним
страхуванням»
· 655 «За страхування
майна»
По кредиту цього рахунка
відображають нарахування на фонд оплати праці
Єдиного соціального внеску, страхових платежів, по дебету –
сплату відрахувань та нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за
рахунок Фонду соціального страхування.
На субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням » ведеться
облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове державне
пенсійне страхування.
На субрахунку 652 «За соціальним
страхуванням» ведеться облік розрахунків
з Фондом соціального
страхування України за збором
на обов’язкове загальнодержавне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності.
На
субрахунку 654 «За індивідуальним
страхуванням» ведеться облік розрахунків
зі страховими організаціями від індивідуального страхування персоналу
підприємства за їх
письмовими дорученнями, у
випадку добровільного страхування, з нарахованої
їм заробітної плати страхових
внесків за договорами та із
обов’язкового страхування, яке
встановлюється законодавством.
На
субрахунку 655 «За страхування майна»
ведеться облік розрахунків
за страхуванням майна
підприємства та майна працівників
підприємства. Такі страхові платежі
підлягають перерахуванню страховим
організаціям.
Підприємство повинно подавати до
податкової інспекції Міністерства доходів і зборів «Звіт про суми
нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги,
компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду
України».
Аналітичний облік розрахунків із
соціальним страхуванням ведуть у Зведеній відомості нарахування та розподілу
оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку ф. № 5.1 с.-г. Синтетичний
облік ведуть у Журналі-ордері № 5Б с.-г.
Немає коментарів:
Дописати коментар