субота, 11 березня 2017 р.

Тема 3. Облік розрахункових операцій

Тема 3: ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
1. Визначення та види дебіторської заборгованості
2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками та сумнівних боргів
3. Облік розрахунків з різними дебіторами
4. Облік розрахунків з підзвітними особами

1. Визначення та види дебіторської заборгованості
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».
Згідно з П(С)БО 10 дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх ек­вівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. 
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. 

2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками та сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит (з післяоплатою), тобто з відстроченням платежу.
Для бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», який має два субрахунки:
                        361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
                        362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
За дебетом рахунка 36 відображається вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (виручка від реалізації), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки.
За кредитом рахунка 36 відображається погашення дебіторської заборгованості покупцем.
При відпуску із складу в реалізацію покупцям і замовникам продукції, товарів виписують Товарно-транспортну накладну, Накладну або Рахунок-фактуру. На суму ПДВ складають Податкову накладну.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками здійснюють у Відомості 6.6 с.-г. аналітичного обліку по рахунку 36, а синтетичний – у Журналі-ордері 6 с.-г.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.
Нарахування виручки від реалізації продукції, робіт, послуг (з одночасним збільшенням заборгованості покупців) відображається записом:
Дебет 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
Кредит 70 «Доходи від реалізації»
Відображення суми ПДВ, яка включена у вартість реалізації продукції, робіт, послуг:
Дебет 70 «Доходи від реалізації»
Кредит 641 «Розрахунки за податками»
Одночасно відображається списання реалізованих товарів, робіт або послуг за собівартістю:
Дебет 90 «Собівартість реалізації»
Кредит 26 «Готова продукція»
Кредит 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»
Кредит 28 «Товари»
Якщо дебіторська заборгованість погашається грошовими коштами, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу, складається запис:
Дебет 30 «Каса»
Дебет 31 «Рахунки в банках»
Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви. Кожне підприємство повинно визначити резерв сумнівних і безнадійних боргів, щоб достовірно відобразити активи.
Величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суму дебіторської заборгованості за продукцію на коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством як відношення фактичної суми простроченої дебіторської  заборгованості за попередні періоди до загальної суми дебіторської заборгованості за ці періоди.
При нарахуванні резерву сумнівних боргів складається бухгалтерська проводка:
Дебет 944 «Сумнівні та безнадійні борги»
Кредит 38 «Резерв сумнівних боргів»
При списанні безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів складають бухгалтерську проводку:
Дебет 38 «Резерв сумнівних боргів»
Кредит  36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення такої вартості необхідно від дебіторської заборгованості на дату балансу відняти величину резерву сумнівних боргів, яка визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості.

3. Облік розрахунків з різними дебіторами.
У процесі діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість, яка не пов’язана з реалізацією товарів, робіт та послуг. Для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями та іншими операціями використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
За дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.
Рахунок 37 «Розрахунки з іншими дебіторами» має такі субрахунки:
                        371 «Розрахунки за виданими авансами»;
                        372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
                        373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;
                        374 «Розрахунки за претензіями»;
                        375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;
                        376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»;
                        377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Аналітичний облік на субрахунках ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Розглянемо особливості обліку на цих субрахунках.

 Субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами»
 Для обліку розрахунків за авансами, виданими іншим підприємствам, використовується субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».
За дебетом субрахунка 371 обліковуються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за рахунками за виконані роботи з проміжних рахунків.
Сплата постачальникам авансових платежів за продукцію відображається такими записами:
Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами»
Кредит 30 «Каса»
або Кредит 31 «Рахунки в банках»
За кредитом субрахунка 371 обліковуються суми, зарахованих авансів  під час поставки матеріалів, товарів, виконаних роботи, а також суми авансів, повернені постачальниками та підрядниками як невикористані, тощо.
При оприбуткуванні матеріалів, товарів від постачальників складається проводка:
Дебет 20 «Виробничі запаси»     або  Дебет 28 «Товари»
Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
Ці події відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:
Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
або  Дебет 30 «Каса»
або Дебет 31 «Рахунки в банках»
Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Субрахунок 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»
На субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриман­ню.
За дебетом рахунка відображається нарахування дивідендів, відсотків, роялті, що належать підприємству, за кредитом — їх отримання.
Відображається це такими записами:
1) нарахування доходів:
Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;
Кредит 73 «Інші фінансові доходи»;
Кредит 74 «Інші доходи»;
2) отримання нарахованих доходів:
Дебет 30 «Каса» (при внесенні грошових коштів у касу підприємства)
або Дебет 31 «Рахунки в банках» (у разі внесення грошових коштів на рахунки в банку);
Дебет 15 «Капітальні інвестиції» (при отриманні основних засобів, нематеріальних активів);
Кредит 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями»
Виникнення розрахунків за претензіями на підприємстві пов’язане з нестачею товарів під час постачання, отриманням товарів невідповідної якості, помил­ковим списанням банком грошових коштів із розрахункового рахунка.
Розрахунки за претензіями обліковуються на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».
За дебетом субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями» відображаються:
                        розрахунки за претензіями до постачальників і підрядників, транспортних організацій щодо виявлених розбіжностей цін, тарифів, які були застережені в договорах, помилках у розрахунках;
                        розрахунки за претензіями до постачальників матеріалів, товарів щодо якості поставлених запасів, яка не відповідає вимогам договору;
                        розрахунки за претензіями щодо нестач у процесі постачання;
                        втрат від простоїв автотранспорту та браку з вини постачальників.
Усі вищезазначені події відображаються в бухгалтерському обліку таким записом:
Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;
Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
                        розрахунки за штрафами, пенею і неустойками, які стягуються з постачальників і замовників за невиконання договірних зобов’язань, у розмірах, зазначених у договорі або присуджених арбітражним судом. У бухгалтерському обліку це відображається записом:
Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;
Кредит 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»;
                        розрахунки за претензіями щодо помилково списаних грошових коштів і розрахункових рахунків підприємства установами банків. Відображаються записом:
Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;
Кредит 31 «Рахунки в банках»;


-          розрахунки за претензіями щодо виданих авансів при порушенні договорів поставок тощо:
Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»;
Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».
За кредитом субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями» відобра­жається списання сум претензій у випадку їх сплати контрагентом або при відмові від претензії
У випадку надходження претензійних сум від контрагентів складають проводку:
Дебет 30 «Каса»;
Дебет 31 «Рахунки в банках»;
Кредит 374 «Розрахунки за претензіями»;
Якщо постачальники відмовляються від претензійних сум або суд відхиляє претензії:
Дебет 949 «Інші витрати операційної діяльності»
Кредит 374 «Розрахунки за претензіями».
Підставою для записів операцій на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» є акти приймання вантажів, рішення арбітраж­них органів, письмові погодження постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Субрахунки 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».
Нестачі та збитки на підприємстві можуть бути виявлені в результаті проведення інвентаризації майна, грошових коштів і цінних паперів. Оцінка збитків від нестач, пошкоджень і крадіжок здійснюється незалежним оцінювачем, що має відповідний сертифікат, відповідно до національних стандартів оцінки.
Бухгалтерський облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, здійснюється на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».
За дебетом цього субрахунка відображаються суми виявлених нестач, а за кредитом — внесення цих сум винною особою.
У разі виявленні нестач і втрат у бухгалтерському обліку проводиться запис:
Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;
Кредит 30 «Каса»
Кредит 20 «Виробничі запаси»
Кредит 21 «Поточні біологічні активи»;
Кредит 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
Кредит 26 «Готова продукція»
Кредит 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»
Кредит 28 «Товари»;
Одночасно суми невідшкодованих нестач обліковуються на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», на якому ведеться аналітичний облік за кожним боржником окремо.
Після встановлення конкретних винуватців суми списуються з забалансового субрахунка з одночасними записами в бухгалтерському обліку:
Дебет 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо нестачі відшкодовуються винуватцем грошовими коштами, робиться запис:
Дебет 30 «Каса»;
Дебет 31 «Рахунки в банках»;
Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».
Якщо нестачі утримуються із заробітної плати винуватця, це відображається записом:
Дебет 66 «Розрахунки з оплати праці»;
Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».
Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведеться за кожним дебітором окремо.

Субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»
На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік дебіторської заборгованості, яка не знайшла свого відображення на інших рахунках і субрахунках, а саме: усі види розрахунків із працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), розрахунки за орендни­ми операціями, розрахунки, пов’язані зі здійсненням спільної діяльності, з реалізацією необоротних активів і запасів (крім реалізації, пов’язаної з основною діяльністю) та інші розрахунки.
За дебетом субрахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.
Синтетичний облік розрахунків з різними дебіторами ведеться в Журналі-ордері 3Б с.-г.

4. Облік розрахунків з підзвітними особами
Для здійснення окремих господарських операцій, які неможливо оплатити через касу підприємства або через поточний рахунок у банку, підприємство видає працівникам готівкові кошти під звіт.
Підзвітні особи — це працівники даного підприємства, які отримали грошові кошти в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
 До таких операцій належать витрати, пов’язані з відрядженням, витрати на придбання інвентарю, незначних партій матеріалів (товарів), витрати на оплату транспортних послуг тощо.
Найбільш поширеною є операція, пов’язана з видачею коштів на відрядження. Строк відрядження встановлюється керівником і не може перевищувати 30 календарних днів у межах України і 60 календарних днів закордон.
Відрядженому працівникові підприємство зобов’язане відшкодувати понесені витрати, на підставі наданих виправдовувальних документів, виплатити добові, а також зберегти за час відрядження його середній заробіток.
Підприємство зобов’язане видавати аванс відрядженим у межах України та за кордон. Сума авансу визначається способом розрахунку, виходячи з норм добових і розміру передбачуваних витрат на проживання, проїзд тощо.
Після повернення з відрядження, не пізніше п’яти робочих днів (при використанні корпоративних пластикових карток — не пізніше ніж 10 днів, при знятті коштів з корпоративної картки в банкоматі – 3 дні) підзвітна особа повинна подати до бухгалтерії Звіт про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт з усіма підтверджувальними документами та повернути невикористаний аванс.
Добові — це витрати на особисті потреби (харчування) працівника під час відрядження. Добові виплачуються працівнику за кожний день перебування у відрядженні (включно день вибуття (виїзду) і день прибуття (приїзду)). Дата виїзду та повернення працівника, і відповідно тривалість відрядження для розрахунок добових,  визначається на підставі наказу керівника та проїзних документів.
Норми добових при відрядженнях працівників бюджетних установ складають 30 грн. (при одноразовому харчуванні – 24 грн, при двохразовому – 18 грн, при трьохразовому - 12 грн.). При відрядженні працівників госпрозрахункових підприємств норма добових встановлюється самостійно, але не більше 0,1 мінімальної заробітної плати на поточний рік (у 2017 р. – 320 грн.).
При видачі коштів на придбання матеріальних цінностей підзвітна особа повинна відзвітуватися не пізніше наступного дня після одержання коштів, при придбанні с/г продукції – не пізніше 10 днів із дня видачі коштів і не пізніше 5 днів із моменту здійснення операції купівлі-продажу.
При порушенні строків звітування та повернення невикористаних підзвітних сум до підзвітної особи застосовуються штрафні санкції у вигляді нарахування податку з доходів фізичних осіб (ставка 15%) на невчасно повернуту суму із застосуванням коефіцієнта 1,176. До підприємства у цьому випадку застосовується штраф 25%.
Для обліку підзвітних сум у бухгалтерському обліку використовується субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунка обліковуються суми, видані під звіт, за кредитом — підтверджені звітами та документами витрати коштів, а також повернені невикористані суми.


Це відображається такими бухгалтерськими записами:
Видача грошових коштів з каси підзвітній особі:
Дебет 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
Кредит 30 «Каса»
Кредит 31 «Рахунки в банку» (при зняті коштів з корпоративної картки).
Підзвітна особа складає Звіт про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт. На підставі затвердженого звіту здійснюються записи в бухгалтерських регістрах:
1) Придбано товарно-матеріальних цінностей підзвітною особою:
Дебет 20 «Виробничі запаси»;
Дебет 21 «Поточні біологічні активи»;
Дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
Дебет 28 «Товари»;
Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
2) Оплата витрат на відрядження підзвітної особи:
Дебет 91 «Загальновиробничі витрати» (якщо відряджався бригадир, агроном, завфермою, обліковець чи інший керівник виробничого підрозділу);
Дебет 92 «Адміністративні витрати» (якщо відряджався керівник, головний бухгалтер, юрист чи інший представник адміністрації підприємства);
Дебет 93 «Витрати на збут» (якщо відряджався працівник збуту, експедитор, торговий агент);
Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
3) При поверненні невитрачених підзвітних сум:
Дебет 30 «Каса»;
Дебет 31 «Рахунки в банках»;
Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
4) утримання неповернених підзвітних сум із заробітної плати:
Дебет 66 «Розрахунки з оплати праці»;
Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
5) нарахування податку з доходів фізичних осіб у разі невчасного звітування чи невчасного повернення невикористаних підзвітних сум:
Дебет 372 «Розрахунки з підзвітними особами»
Кредит 64 «Розрахунки за податками і платежами»
6) при сплаті податку з доходів фізичних осіб чи його утриманні:
Дебет 30 «Каса» (при внесенні податку підзвітною особою)
Дебет 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» (при утриманні податку із зарплати)
Кредит  372 «Розрахунки з підзвітними особами».
Аналітичний облік на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться щодо кожної підзвітної особи та кожного отриманого авансу окремо. Сальдо субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» може бути як дебетовим, так і кредитовим. У Балансі сальдо із субрахунка відображається розгорнуто.
Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в Журналі-ордері 3А с.-г.






Немає коментарів:

Дописати коментар