неділя, 19 лютого 2017 р.

Лекція 2.2: ОБЛІК КОШТІВ НА РАХУНКАХ У БАНКАХ
1.Облік операцій на рахунках в банку, їх документальне оформлення.
2. Синтетичний облік операцій по рахунках в банку
3.Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті
4. Облік грошових коштів на інших рахунках у банках

1.Облік операцій на рахунках в банку, їх документальне оформлення.
Для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності відкривають рахунки в банках.
У процесі відкриття рахунків клієнтам банки керуються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах 12.11.2003  N 492.
Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.
Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі необхідності підприємство відкриває поточний рахунок і в іноземній валюті. Цей рахунок відкривається в тому банку, де є поточний рахунок у національній валюті.
Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
1) заяву встановленого зразка про відкриття рахунка. Її підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, який видав таке свідоцтво;
3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства;
4) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;
5) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
6) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;
7) копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України. Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття останнього. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року такий рахунок закривається.
Підставою для закриття поточних рахунків можуть бути:
·     заява власника рахунка;
·     рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;
·     рішення суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;
·     інші підстави, передбачені чинним законодавством України або договором між банком і власником рахунка.
Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми. Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, заява на переказ готівки, грошові чеки тощо. Форми цих документів затверджені НБУ.
Платіжне доручення — доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).
Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення, але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передає її у свій банк як доручення.
Акредитив - це документ (договір), згідно з яким банк-емітент за до­рученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бенефіціара, або дору­чити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Заява на переказ  готівки використовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунок підприємства.
Грошовий чек — наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.
Можуть застосовуватися й інші розрахунково-платіжні документи, але за обов’язковим призначенням. Усі вони підписуються керівником і головним бухгалтером і засвідчуються гербовою печаткою підприємства.

2. Синтетичний облік операцій по рахунках в банку
Для синтетичного обліку операцій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 «Рахунки в банках», а точніше субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і субрахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», на яких відображаються наявність і рух коштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.
Наявність і надходження коштів оформляються за дебетом,  а списання — за кредитом цих субрахунків.
Підставою для відтворення операцій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.
Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку.
Таким чином, виписка — це другий примірник записів (копія) з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.
На сьогоднішній день єдиної форми виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язково слід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження та списання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточні рахунки з кожної операції.
Опрацьовуючи виписку банку, необхідно мати на увазі, що для банку рахунки підприємства пасивні, а для підприємства активні, тому операції з зарахування коштів на рахунок для банку — це кредит, а для підприємства — дебет, а під час списання — навпаки. Дані виписки банку на підприємстві перевіряються по суті й арифметично та складаються листки-розшифровки по дебету і кредиту рахунка 31.
Регістром синтетичного обліку для відображення операцій за рахунком 31 є Журнал-ордер  1 і відомість 1.2.

Схема основних бухгалтерських проводок операцій з поточного рахунка в банку в національній валюті
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунка
Дебет
Кредит

І.Надходження на поточний рахунок


1
Зараховано на поточний рахунок у банку готівку, внесені з каси підпри­ємства (виручка від реалізації запасів, суми депонованої зарплати тощо)
311
301
2
Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від покупців (замовників) за реалізовану продукцію (роботи, послуги) та інші активи
311
361
3
Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від інших дебіторів як погашення заборгованості
311
377
4
Зараховано на поточний рахунок залишки в банках, кошти невикористаних акредитивів, лімітованих чекових книжок
311
313
5
Зараховано на поточний рахунок одержані банківські кредити:


— довгострокові;
311
501
— короткострокові
311
601

ІІ. Списання коштів з поточного рахунка


6
Списано з поточного рахунка грошові кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) за одержані запаси (роботи, послуги)
631
311
7
Перераховано з поточного рахунка платежі до бюджету та позабюджетних фондів (податок на прибуток, ПДВ тощо)
64
311
8
Перераховані кошти органам соціального страхування, пенсійному фонду, фонду соціального страхування тощо
65
311
9
Перераховано кошти різним кредиторам (аліменти, утримані з заробітної плати, кошти вищим навчальним закладам за навчання студентів, підприємствам зв’язку за послуги тощо)
685
311
10
Перераховано кошти для погашення заборгованості з банківських кредитів:


— довгострокових;
501
311
— короткострокових
601
311
11
Перераховано суми заробітної плати на особисті рахунки працівникам
661
311
12
Перераховано кошти на інші рахунки в банку (відкрито акредитив, видано розрахункову чекову книжку)
313
311

3.Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті
Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність (експорт, імпорт товарів, спільну діяльність, орендні операції тощо), підприємства України-резиденти використовують іноземну валюту як засіб платежу з іноземними партнерами (нерезидентами).
Підприємства-резиденти (далі підприємства), що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають валютні рахунки в установах банків, які мають ліцензію НБУ на ведення валютних операцій.
Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривні), при цьому він здійснюється щодо кожного виду валюти окремо (долари США, російські рублі, євро тощо).
Іноземна валюта перераховується в національну за курсом НБУ.
Для обліку операцій в іноземній валюті на рахунках у банку використовується субрахунок 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті».
У методичному плані відображення операцій на субрахунку 312 здійснюється аналогічно з записами на субрахунку 311, тобто залишок валюти та її надходження оформлюється за дебетом, списання — за кредитом, у кореспонденції з різними рахунками відповідно до змісту операції.
У регістрах бухгалтерського обліку записи валютних операцій робляться одночасно у валюті та в гривнях (у чисельнику зазначається валюта, у знаменнику — гривні за курсом НБУ).
У зв’язку з тим, що курс гривні до іноземної валюти змінюється, валютні операції перераховуються і це впливає на методику обліку.
При перерахунку внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.
Згідно з П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів у іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності відображаються в складі інших операційних доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
У разі підвищення курсу за операціями, пов’язаними з активами, відображається дохід підприємства від курсових різниць, а  при зменшеннівитрати. У разі збільшення курсу за операціями, пов’язаними з зобов’язаннями, у підприємства виникають втрати, а при зменшенні — доходи.

4. Облік грошових коштів на інших рахунках у банках
Підприємства можуть мати в банках крім поточних рахунків у національній та іноземній валюті ще й інші рахунки (акредитиви, чекові книжки тощо).
Для відображення таких операцій передбачені два субрахунки до рах. 31:
- 313 «Інші рахунки в банках у національній валюті»;
- 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті».
Облік операцій за такими рахунками ведеться на підставі виписок банку й первинних розрахунково-платіжних документів.
На сьогоднішній день підприємства часто застосовують акредитивну форму розрахунків. За цієї форми підприємство-покупець перераховує суму коштів в установу банку за місцем знаходження постачальника для оплати відвантажених за адресою покупця товарів на умовах, передбачених у заяві на акредитив. Перераховані кошти зберігаються на спеціальному рахунку до виконання постачальником своїх зобов’язань перед покупцем.
Заява на акредитив - це документ (договір), згідно з яким банк-емітент за до­рученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бенефіціара, або дору­чити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Акредитиви можуть відкриватися як за рахунок власних коштів, так і за рахунок банківських кредитів (відповідно покритий і непокритий акредитив).
Акредитив відкривається для розрахунку тільки з одним постачальником. Є відзивні й безвідзивні акредитиви. Перший може бути змінений або анульований банком-емітентом без поперед­нього узгодження з постачальником, якщо той порушує умови акредитива. Давати розпорядження постачальнику про зміну відзивного акредитива платник має право тільки через банк-емітент (банк покупця), який повідомляє банк постачальника, а той, у свою чергу, — постачальника. Але документи, надані постачальником своєму банку, останній повинен оплатити. Безвідзивний акредитив не може бути анульований або змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.
У бухгалтерському обліку на підставі заяви і виписки банку з поточного рахунка (рахунка кредитів) буде зроблене проведення:
Д-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)
К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок коштів на рахунку в банку)
К-т 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок кредитів банку).
Таким чином, постачальник має гарантію, що в разі виконання умов поставки товарів (робіт, послуг) він своєчасно одержить грошові кошти. Рахунки постачальників з акредитива оплачуються банком лише за наявності реєстру рахунків, документів на відвантаження (завдання робіт, послуг) та інших документів, передбачених умовами акредитива (накладними, актами, довідками про надходження товарів на митну територію й іншими).
У міру одержання повідомлення банком постачальника про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника й виписок банку підприємство-покупець здійснює бухгалтерські проведення:
Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»
К-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»).
Невикористані грошові кошти з виставленого акредитива в разі закінчення строку дії акредитива або ж неповної поставки перераховуються на поточний рахунок покупця чи на погашення кредиту, що відображається бухгалтерським проведенням:
К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок коштів на рахунку в банку)
К-т 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок кредитів банку).
Д-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)
Підприємства можуть користуватися й іншими спеціальними рахунками для безготівкового розрахунку, при цьому загальні методологічні засади обліку ними аналогічні підходам до обліку за рахунками акредитивів.
Підприємство крім грошових готівкових коштів у касі, коштів на рахунках у банку відображає в обліку й операції з іншими грошовими коштами, до яких належать грошові документи, грошові кошти в дорозі.
До грошових коштів в дорозі належать кошти, внесені підприємством до каси банків або поштових відділень для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства.
Грошові документи — це документи, які є в касі підприємства (поштові марки, сплачені проїзні квитки, путівки на лікування та відпочинок тощо).
Для обліку таких коштів використовується рахунок 33 «Інші кошти» з відповідними субрахунками.
Загальні засади обліку інших грошових коштів відповідають методології обліку грошових коштів у касі й на рахунках у банку.


Немає коментарів:

Дописати коментар