Лекція 2.2: ОБЛІК КОШТІВ НА РАХУНКАХ У БАНКАХ

1.Облік операцій на рахунках в банку, їх документальне оформлення.

2. Синтетичний облік операцій по рахунках в банку

3.Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті

4. Облік грошових коштів на інших рахунках у банках

1.Облік операцій на рахунках в банку, їх документальне оформлення.

Для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності відкривають рахунки в банках.

У процесі відкриття рахунків клієнтам банки керуються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах 12.11.2003  N 492.

Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.

Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі необхідності підприємство відкриває поточний рахунок і в іноземній валюті. Цей рахунок відкривається в тому банку, де є поточний рахунок у національній валюті.

Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

1) заяву встановленого зразка про відкриття рахунка. Її підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, який видав таке свідоцтво;

3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства;

4) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;

5) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

6) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

7) копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України. Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття останнього. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року такий рахунок закривається.

Підставою для закриття поточних рахунків можуть бути:

·     заява власника рахунка;

·     рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;

·     рішення суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;

·     інші підстави, передбачені чинним законодавством України або договором між банком і власником рахунка.

Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми. Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, заява на переказ готівки, грошові чеки тощо. Форми цих документів затверджені НБУ.

Платіжне доручення — доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення, але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передає її у свій банк як доручення.

Акредитив - це документ (договір), згідно з яким банк-емітент за до­рученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бенефіціара, або дору­чити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Заява на переказ  готівки використовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунок підприємства.

Грошовий чек — наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.

Можуть застосовуватися й інші розрахунково-платіжні документи, але за обов’язковим призначенням. Усі вони підписуються керівником і головним бухгалтером і засвідчуються гербовою печаткою підприємства.

2. Синтетичний облік операцій по рахунках в банку

Для синтетичного обліку операцій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 «Рахунки в банках», а точніше субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і субрахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», на яких відображаються наявність і рух коштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.

Наявність і надходження коштів оформляються за дебетом,  а списання — за кредитом цих субрахунків.

Підставою для відтворення операцій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.

Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку.

Таким чином, виписка — це другий примірник записів (копія) з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.

На сьогоднішній день єдиної форми виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язково слід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження та списання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточні рахунки з кожної операції.

Опрацьовуючи виписку банку, необхідно мати на увазі, що для банку рахунки підприємства пасивні, а для підприємства активні, тому операції з зарахування коштів на рахунок для банку — це кредит, а для підприємства — дебет, а під час списання — навпаки. Дані виписки банку на підприємстві перевіряються по суті й арифметично та складаються листки-розшифровки по дебету і кредиту рахунка 31.

Регістром синтетичного обліку для відображення операцій за рахунком 31 є Журнал-ордер  1 і відомість 1.2.

Схема основних бухгалтерських проводок операцій з поточного рахунка в банку в національній валюті

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунка
		Дебет	Кредит
	І.Надходження на поточний рахунок
1	Зараховано на поточний рахунок у банку готівку, внесені з каси підпри­ємства (виручка від реалізації запасів, суми депонованої зарплати тощо)	311	301
2	Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від покупців (замовників) за реалізовану продукцію (роботи, послуги) та інші активи	311	361
3	Зараховано на поточний рахунок у банку грошові кошти, які надійшли від інших дебіторів як погашення заборгованості	311	377
4	Зараховано на поточний рахунок залишки в банках, кошти невикористаних акредитивів, лімітованих чекових книжок	311	313
5	Зараховано на поточний рахунок одержані банківські кредити:
	— довгострокові;	311	501
	— короткострокові	311	601
	ІІ. Списання коштів з поточного рахунка
6	Списано з поточного рахунка грошові кошти, перераховані постачальникам (підрядникам) за одержані запаси (роботи, послуги)	631	311
7	Перераховано з поточного рахунка платежі до бюджету та позабюджетних фондів (податок на прибуток, ПДВ тощо)	64	311
8	Перераховані кошти органам соціального страхування, пенсійному фонду, фонду соціального страхування тощо	65	311
9	Перераховано кошти різним кредиторам (аліменти, утримані з заробітної плати, кошти вищим навчальним закладам за навчання студентів, підприємствам зв’язку за послуги тощо)	685	311
10	Перераховано кошти для погашення заборгованості з банківських кредитів:
	— довгострокових;	501	311
	— короткострокових	601	311
11	Перераховано суми заробітної плати на особисті рахунки працівникам	661	311
12	Перераховано кошти на інші рахунки в банку (відкрито акредитив, видано розрахункову чекову книжку)	313	311

3.Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті

Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність (експорт, імпорт товарів, спільну діяльність, орендні операції тощо), підприємства України-резиденти використовують іноземну валюту як засіб платежу з іноземними партнерами (нерезидентами).

Підприємства-резиденти (далі підприємства), що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають валютні рахунки в установах банків, які мають ліцензію НБУ на ведення валютних операцій.

Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривні), при цьому він здійснюється щодо кожного виду валюти окремо (долари США, російські рублі, євро тощо).

Іноземна валюта перераховується в національну за курсом НБУ.

Для обліку операцій в іноземній валюті на рахунках у банку використовується субрахунок 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті».

У методичному плані відображення операцій на субрахунку 312 здійснюється аналогічно з записами на субрахунку 311, тобто залишок валюти та її надходження оформлюється за дебетом, списання — за кредитом, у кореспонденції з різними рахунками відповідно до змісту операції.

У регістрах бухгалтерського обліку записи валютних операцій робляться одночасно у валюті та в гривнях (у чисельнику зазначається валюта, у знаменнику — гривні за курсом НБУ).

У зв’язку з тим, що курс гривні до іноземної валюти змінюється, валютні операції перераховуються і це впливає на методику обліку.

При перерахунку внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.

Згідно з П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів у іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності відображаються в складі інших операційних доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

У разі підвищення курсу за операціями, пов’язаними з активами, відображається дохід підприємства від курсових різниць, а  при зменшенні — витрати. У разі збільшення курсу за операціями, пов’язаними з зобов’язаннями, у підприємства виникають втрати, а при зменшенні — доходи.

4. Облік грошових коштів на інших рахунках у банках

Підприємства можуть мати в банках крім поточних рахунків у національній та іноземній валюті ще й інші рахунки (акредитиви, чекові книжки тощо).

Для відображення таких операцій передбачені два субрахунки до рах. 31:

- 313 «Інші рахунки в банках у національній валюті»;

- 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті».

Облік операцій за такими рахунками ведеться на підставі виписок банку й первинних розрахунково-платіжних документів.

На сьогоднішній день підприємства часто застосовують акредитивну форму розрахунків. За цієї форми підприємство-покупець перераховує суму коштів в установу банку за місцем знаходження постачальника для оплати відвантажених за адресою покупця товарів на умовах, передбачених у заяві на акредитив. Перераховані кошти зберігаються на спеціальному рахунку до виконання постачальником своїх зобов’язань перед покупцем.

Заява на акредитив - це документ (договір), згідно з яким банк-емітент за до­рученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бенефіціара, або дору­чити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Акредитиви можуть відкриватися як за рахунок власних коштів, так і за рахунок банківських кредитів (відповідно покритий і непокритий акредитив).

Акредитив відкривається для розрахунку тільки з одним постачальником. Є відзивні й безвідзивні акредитиви. Перший може бути змінений або анульований банком-емітентом без поперед­нього узгодження з постачальником, якщо той порушує умови акредитива. Давати розпорядження постачальнику про зміну відзивного акредитива платник має право тільки через банк-емітент (банк покупця), який повідомляє банк постачальника, а той, у свою чергу, — постачальника. Але документи, надані постачальником своєму банку, останній повинен оплатити. Безвідзивний акредитив не може бути анульований або змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.

У бухгалтерському обліку на підставі заяви і виписки банку з поточного рахунка (рахунка кредитів) буде зроблене проведення:

Д-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)

К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок коштів на рахунку в банку)

К-т 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок кредитів банку).

Таким чином, постачальник має гарантію, що в разі виконання умов поставки товарів (робіт, послуг) він своєчасно одержить грошові кошти. Рахунки постачальників з акредитива оплачуються банком лише за наявності реєстру рахунків, документів на відвантаження (завдання робіт, послуг) та інших документів, передбачених умовами акредитива (накладними, актами, довідками про надходження товарів на митну територію й іншими).

У міру одержання повідомлення банком постачальника про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника й виписок банку підприємство-покупець здійснює бухгалтерські проведення:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

К-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»).

Невикористані грошові кошти з виставленого акредитива в разі закінчення строку дії акредитива або ж неповної поставки перераховуються на поточний рахунок покупця чи на погашення кредиту, що відображається бухгалтерським проведенням:

К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок коштів на рахунку в банку)

К-т 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (якщо акредитив відкрито за рахунок кредитів банку).

Д-т 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)

Підприємства можуть користуватися й іншими спеціальними рахунками для безготівкового розрахунку, при цьому загальні методологічні засади обліку ними аналогічні підходам до обліку за рахунками акредитивів.

Підприємство крім грошових готівкових коштів у касі, коштів на рахунках у банку відображає в обліку й операції з іншими грошовими коштами, до яких належать грошові документи, грошові кошти в дорозі.

До грошових коштів в дорозі належать кошти, внесені підприємством до каси банків або поштових відділень для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства.

Грошові документи — це документи, які є в касі підприємства (поштові марки, сплачені проїзні квитки, путівки на лікування та відпочинок тощо).

Для обліку таких коштів використовується рахунок 33 «Інші кошти» з відповідними субрахунками.

Загальні засади обліку інших грошових коштів відповідають методології обліку грошових коштів у касі й на рахунках у банку.